De nominibus. Romanis antiquis tria

De nominibus.
Romanis antiquis tria nominum genera fuerunt; primum praenomen, secundum nomen gentilicium, tertium cognomen.
Praenomina pauca erant, ut: D. - Decimus, L. - Lucius, M.- Marcus, Q.- Quintus, S. - Sextus, T. - Titus. Nomina gentilicia et cognomina a negotiis initium ducebant, ut nomen Fabii a faba, cognomen Cicero a cicere. Filiae nomina gentilicia solum habebant, sed cum patris aut mariti cognomine coniuncta, ut Tulia Ciceroni, Livia Augusti. Parentes saepe liberos ex numero nominabant, unde nomina: Secunda, Tertia, Quintus et caetera. Servis nomina dominorum erant cum verbo "puer" coniuncta. Ubi legimus Marcipor vel Quintipor, id est: Marci puer, Quinti puer. Liberti etiam praenomen domini habebant, ut Marcus Tulius Tiro.

Wyniki (ukraiński) 1:

. На імен
імена трьох видів стародавніх часів були римляни; . Перший ім'я, відповідно до назви, досягнення, і третій його прізвище
Praenomina було мало, таких як: Д. - десятий, для L. - Луціусе, m.- Маркус, Q.- Квінт, С. - шостий, для Тита - Тит. Притягнуто від справ на початку імен і прізвищ народів, так що ім'я компонента з Фабія, прізвища Цицерона цю справу. Вони мали лише імена дочок народів, але коли прізвище батька або чоловіка приєднався, а Цицерон сказав Цицерон, Август, Лівія. Батьки часто назва кількість дітей: тому назв: другий, третій, п'ятий і так далі. Слуги імена лордів були з комплексом слово "хлопчик". Коли я прочитав Marcipor або Quintipor, що: дитина, Марк, Квінті дитина. Свобода також мав ім'я Господа, а Марк Цицерон сказав гуми.